DSC 0016 

 

Історія інформаційно-бібліотечного центру сягає часів створення Харківського ветеринарного училища. За штатним розкладом цього навчального закладу директор мав одночасно завідувати бібліотекою. Так, перший директор Н. Д. Галицький піклувався про накопичення навчальних і наукових посібників, обладнання музею, бібліотеки, що сприяло популярності училища як у межах держави, так і за кордоном.

З 1867 до 1884 року училище, а потім інститут очолював професор М. Н. Мельниченко. Він також був завідувачем бібліотеки. У цей період у інститутській бібліотеці було зосереджено книги та журнали, різноманітні твори за фахом, котрі входили до сфери ветеринарної освіти.

З 1884 року інститут і бібліотеку очолив професор А. О. Раєвський. Тоді були реконструйовані старі та побудовані нові допоміжні приміщення – бібліотека, хімічна лабораторія, клініка дрібних тварин, кафедра патологічної анатомії та ін.

Фонди бібліотеки продовжували поповнюватись книгами і журналами, різними збірниками статей. Бібліотека відповідно до статті №50 «Положення про інститут» перейшла у підпорядкування професора Рязанцева, обраного на цю посаду вченою радою інституту. Він завідував бібліотекою декілька років. Річний бюджет її тоді складав тисячу рублів і був дуже малим.

У 1909-1914 роках бібліотека передплачувала та одержувала 9 російських спеціальних журналів, серед яких «Архив ветеринарных наук», «Ветеринарное обозрение», «Ветеринарная жизнь»; 25 німецьких і 3 французьких спеціальних журнали. У зв’язку з воєнними діями з червня 1914 року надходження іноземних газет і журналів припинилось.

З 1888 року регулярно публікується збірник наукових праць інституту, виконаних на його кафедрах та в лабораторіях. З метою обміну на цей збірник бібліотека щорічно отримувала 23 назви видань, таких як «Записки Императорского Харьковского университета», «Ветеринарный фельдшер». Окрім того, безкоштовно надходила від земських управ (Харківської, Московської, Воронезької, Симбірської, Єлисаветградської, Вятської, Самарської) ветеринарна хроніка. Щорічно бібліотека отримувала біля двох десятків книг.

У 1906 році було розпочато випуск каталогу, але через брак коштів процес йшов повільно і лише до січня 1912 року бібліотека отримала друкований каталог. Щорічно до каталогу вносились доповнення та виправлення. На 1 січня 1916 року було зареєстровано та внесено до каталогу 12791 примірник.

Значну частину книг, що були у бібліотеці, становили пожертвування, найбільші з яких зробили колишній директор ветеринарного інституту професор А. О. Раєвський, лікар Марчевський, вдова ветлікаря Раупаха, а також Гордєєв, Карпенко, Осколок.

Крім професорів та викладачів, книгами користувались студенти та ветеринарні лікарі, котрі навчалися в інституті. Було зареєстровано 250 читачів, щорічна книговидача становила від 500 до 700 примірників.

З 1906 до 1913 року бібліотека була розташована у колишній квартирі директора. Наприкінці 1909 року архітектором (викладачем технологічного інституту С. М. Сердюком) було складено план та кошторис створення спеціальної будівлі для бібліотеки. У новому приміщенні планувалось влаштувати книгосховище, читальний зал для викладачів та читальний зал для студентів, кімнату для видачі книг (абонемент), роздягальню та квартиру помічника бібліотекаря.

У 1912 році радою інституту внесено до кошторису спеціальних засобів 300 крб. винагороди (зарплати) помічнику бібліотекаря, за рекомендацією видавничої фірми Дарре на цю посаду була прийнята С. Г. Савицька, котра володіла німецькою мовою. Щорічно радою інституту обиралась бібліотечна комісія.

На початок 1918 року в бібліотечному фонді було 15300 примірників. Бібліотека займала тоді окреме приміщення з 5 кімнат, у трьох з них зберігались книги, а в інших розташовувався бібліотечний фонд. Бібліотекар обслуговував читачів із кімнат книгосховища.

Протягом 10 років після революції 1917 року фонд бібліотеки не комплектувався через брак коштів, і лише у 1928 році були виділені кошти на придбання книг у розмірі 350 крб. та передплату – 800 крб.

Неповторність фонду бібліотеки Харківського ветеринарного інститут, його якісний та кількісний склад дозволили створити ядро бібліотечного фонду бібліотеки НДІ експериментальної та клінічної ветеринарної медицини, який під час Великої Вітчизняної війни повністю згорів від прямого удару фашистської бомби у приміщення бібліотеки.

У тяжкий повоєнний період співробітники бібліотеки (усього 5 осіб) відновлювали бібліотеку, збираючи такі необхідні для інституту книги. Видання з кафедральних бібліотечок стали ядром новоствореного бібліотечного фонду. Багато літератури було придбано в букіністичних крамницях, бібколекторі. Вузівські бібліотеки країни безкоштовно передавали до інституту частину книг з ветеринарної медицини.

Не менш цікава історія бібліотеки Харківського зоотехнічного інституту, сформованої на базі фонду Харківського сільськогосподарського училища. Вона складалась з 3 відділень: фундаментальна; учнівська; відділення підручників.

Фундаментальна бібліотека на 1 січня 1890 року мала 227 примірників книг, журналів, газет. Учнівська бібліотека складалась зі 194 примірників. Бібліотека підручників нараховувала 18001 примірник, з них підручників – 1750 і 51 примірник атласів та ін. На початок 1919 року в училищі нараховувалось близько 10000 примірників. У довоєнний період фонд бібліотеки Харківського зоотехнічного інституту поповнювався у незначній мірі.

Під час Великої Вітчизняної війни, у червні 1942 року основним організатором «бібліотечної кампанії», націленої на розкрадання культурних цінностей в Україні, був штаб Альфреда Розенберга, рейхсміністра окупованих східних областей, та його місцева група «Східна Україна» у Харкові. Штаб Розенберга видав розпорядження «З приводу очищення книгозберігань». Згідно з цим «очищенню від усякої марксистської, більшовицької та єврейської літератури» підлягали усі бібліотеки міста, у тому числі бібліотека інституту, а кращу частину фонду (40 000 примірників) було вивезено до Німеччини. Після закінчення війни певна кількість вивезеного була повернена бібліотеці інституту.

У 1960 році під час об’єднання ХВІ і ХЗІ бібліотекою завідував О. Г. Лисанський. Йому необхідно було організувати переїзд бібліотеки, принципово нову систему обслуговування, забезпечити оснащення нового книгосховища засобами автоматизації і механізації, завершити створення єдиної бібліотеки. До 1963 року реорганізація бібліотеки була повністю завершена.

Фонд бібліотеки об’єднаного Харківського зооветеринарного інституту складали близько 200 000 томів, а у штаті працювали 10 осіб. Щорічно фонд бібліотеки поповнювався.

Закономірно виникла необхідність реорганізації вузу, його управління, структури кафедр, навчального плану, необхідність у зміцненні навчально-виробничої та наукової бази. У зв’язку з цим, керівництво вузу приділяло увагу комплектуванню фонду навчальною та науковою літературою. Не менш важливим завданням бібліотеки було гуманітарне виховання студентів. Бібліотека організовувала в студентських групах літературні вечори, огляди, виставки, відкриті перегляди літератури.

Усі зміни у навчальній і науковій діяльності інституту потребували нової організації роботи бібліотеки. З 1967 по 1981 рік бібліотекою завідувала М. С. Кав’ярова. У цей період в роботу було впроваджено нові форми обслуговування, вивчався передовий досвід роботи бібліотек інших вузів міста та країни. Збільшення площі та штату дозволили покласти в основу організації обслуговування читачів принципи диференціації за галузями знань та категоріями читачів. У трьох читальних залах для студентів та двох для наукових робітників, допоміжний фонд яких складав 50 000 примірників, могли одночасно працювати 300 читачів. Окрім студентів та викладачів, бібліотека обслуговувала мешканців селища Мала Данилівка та міста Дергачі.

У 80-ті роки бібліотеку очолювала Т. С. Бондарева, її штат складав 36 осіб, а фонди налічували понад 400 000 примірників, з них 5000 – унікальна література. До структури бібліотеки входили 4 відділи: комплектування та наукової обробки літератури, обслуговування, довідково-бібліографічної інформаційної роботи та книгосховище.

Читачів обслуговували 3 абонементи: наукової, навчальної та художньої літератури, 4 читальних зали: політичної літератури, наукової літератури. а також студентський читальний зал і зал довідково-бібліографічної літератури.

Діяльність бібліотеки велась за основними напрямками: обслуговування читачів, масова робота та пропаганда книги, довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування, комплектування фонду і робота з його організацією, ведення довідково-пошукового апарату. Набутий досвід дав змогу у наступні роки створити тематичні та бібліографічні покажчики, впровадити нові схеми бібліотечно-бібліографічної класифікації і забезпечити високий рівень довідково-бібліографічного апарату бібліотеки. Були створені бібліотечно-бібліографічний покажчик праць співробітників інституту за 30 років, у 1975 році – Фонд праць вчених інституту, який на сьогодні налічує понад 3000 примірників.

З 1991 року бібліотеку очолює Г. В. Свириденко. Ці роки економічної нестабільності, кризи економіки і фінансово-грошової сфери негативно вплинули і на життя інституту. Штат бібліотеки скоротився у два рази; мізерна зарплатня, відсутність житлового фонду – все це не сприяло закріпленню молодих фахівців, залишились тільки справжні ентузіасти. Виникли проблеми, пов’язані з незбалансованістю системи книговидання, книгопродажу, бібліографічної справи. Найбільшою з них була проблема комплектування. Однак незважаючи на всі труднощі, пов’язані з економічною нестабільністю, бібліотека завжди виконувала завдання, пов’язані з інформаційним забезпеченням навчального процесу.

Саме в цей час багато зусиль докладено для відтворення реальної картини якісного та кількісного складу бібліотечного фонду. Вперше за час існування бібліотеки було проведено фронтальний переоблік всього фонду, а також звірка з бухгалтерськими документами. Результатом цієї роботи стало виявлення реальної кількості фонду.

2001 рік створив нову сторінку в історії бібліотеки. Академія передала бібліотеці 15 комп’ютерів, 3 принтери, 4 сканери, потужний копіювальний апарат. З їх появою виникла необхідність у навчанні співробітників бібліотеки основам комп’ютерної грамотності.

Великим стимулом для розвитку стали міжнародні контакти. У 2002 році директор бібліотеки Г. В. Свириденко пройшла стажування у бібліотеці ветеринарного факультету Вільного університету м. Берліна (Німеччина) під керівництвом доктора Кулемайєра. Результатами стажування стали створення web-сторінки бібліотеки, набуття досвіду роботи зі світовими інформаційними ресурсами, базами даних, створено CD-відеотеку навчальних фільмів за профілем академії. Зарубіжний досвід дав новий погляд на проблему упровадження сучасних інформаційних технологій у роботі бібліотеки, змусив переглянути систему організації цієї роботи, замислитися над шляхами та методами. У кінці 2002 року була створена локальна автоматизована мережа з 15 комп’ютерів, здійснено підключення бібліотеки до мережі Internet. За допомогою фінансової підтримки програми «TEMPUS-проект» придбано французьке ліцензійне програмне забезпечення «Liber-Media» на 10 робочих місць. Розроблено та впроваджено план навчання співробітників бібліотеки з метою підготовки персоналу до роботи в умовах використання комп’ютерних технологій.

У 2003 році було розпочато роботу з модулями «комплектування», «електронний каталог», «читач», «книговидача». Директором бібліотеки Г. В. Свириденко розроблено план автоматизації бібліотеки, в якому передбачено створення електронного каталогу навчальної літератури; електронного каталогу наукової літератури; бази даних «Читачі»; створення та поступове поповнення рубрикатора з ветеринарної медицини, тваринництва, менеджменту; створення аналітичної бази даних періодичних видань; удосконаленняweb-сайту бібліотеки; пошук у корпоративному каталозі; пошук у електронному каталозі ІБС «Liber-Media» бібліотеки ХДЗВА, що передбачало поетапний перехід всіх пунктів обслуговування до автоматизованого режиму. Специфіка нових технологій, багатоаспектність проблем довели необхідність створення спеціалізованої структури, що контролює процес автоматизації, саме тому було створено сектор автоматизації інформаційно-бібліотечних технологій.

Тепер виконання інформаційних запитів користувачів здійснювалося на якісно новому рівні. Так, у 2002 році структурними підрозділами бібліотеки було надано 2500 довідок різних рівнів. У 2003 році бібліотека увійшла в український консорціум з доступу у режиміon-line до журналів видавництва «Шпрінгер», читачі мали доступ до 500 повнотекстових журналів. Також бібліотека є членом світового переліку розсилки ветеринарних бібліотек «Vilib-1», що дозволяє здійснювати електронну доставку документів та одержувати консультації щодо впровадження інформаційних технологій.

Увесь комплекс робіт із впровадження нових технологій, виконаний у 2002-2003 рр., дозволив у 2004 році зробити перший крок у створенні загальної автоматизованої системи обслуговування користувачів бібліотеки.

Того ж року, враховуючи надзвичайну ситуацію, що склалась у бібліотеці у зв’язку з відсутністю площ для розміщення фондів, ректорат знайшов можливість вперше за останні десятиріччя передати бібліотеці 150 м2 додаткової площі.

За результатами рейтингу бібліотека посіла перше місце серед бібліотек аграрного профілю вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації в Україні, а директор бібліотеки Г. В. Свириденко стала переможцем IV обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» в номінації «Директор (завідувач) вузівської бібліотеки».

З метою поліпшення інформаційного забезпечення навчального процесу бібліотека розпочала роботу з накопичення електронних підручників, навчальних посібників, повнотекстових баз даних навчально-методичних матеріалів, CD та відеоматеріалів.

З метою поширення досвіду, який набула бібліотека ХДЗВА за останні роки і можливістю його узагальнити, директор бібліотеки Г. В. Свириденко підготувала і провела презентацію за темою «Роль бібліотеки в інформаційному забезпеченні навчального процесу в умовах реформи вищої освіти в Україні» на нараді директорів бібліотек вищих навчальних закладів України, яку організувало Міністерство освіти і науки України у 2005 році у м. Одесі.

В умовах входження України до Болонського процесу проблеми розбудови та використання електронних бібліотек мають виключно актуальне значення для вищих навчальних закладів.

До складу довідково-бібліографічного апарату входять 40 каталогів та картотек, з них 31 читацька, 9 службових. Найважливішим з них є генеральний алфавітний каталог надходжень, зведений каталог періодичних видань, генеральний систематичний каталог надходжень, предметно-тематична картотека спеціально-гуманітарних та економічних наук. У бібліотеці зберігаються близько 5000 раритетних видань, серед яких є книгиXVII-XVIII ст.

Вся система інформаційного обслуговування, котра склалася сьогодні створює умови для забезпечення користувачів якісними інформаційними продуктами, надає допомогу у підвищенні якості освіти.

Інноваційні процеси, що відбуваються у вищій школі України на межі сторіч, посилюють роль вузівських бібліотек і ускладнюють їх завдання, і якою б складною не була реалізація цих завдань як з технічної, так і з економічної точок зору, вони більш реалістичні і перспективні, ніж спроба перетворити бібліотечні фонди у повноцінну академічну колекцію, при цьому ще й забезпечити комплектування фондів всіма необхідними новими друкованими виданнями. Можливо, саме цій категорії бібліотек доведеться зробити своєрідний «стрибок у майбутнє» до так званої бібліотеки без меж, коли читач вже не буде залежати від ресурсів локальної книжкової колекції, а зможе завдяки створеним бібліотекою умовам мати у розпорядженні скарби, які накопичили бібліотеки всього світу. 

Головна
Про бібліотеку
Історія бібліотеки
Правила користування
Порядок підписання обхідних листів
Структура бібліотеки
Репозитарій
Бібліографічна інформація
Бібліографічні списки літератури
Бібліографічні покажчики
Унікальний фонд
Правила складання бібліографічного опису
Електронні ресурси
Збірники наукових праць ХДЗВА
Збірники науково-реферативних праць студентів та магістрів ХДЗВА
Автореферати дисертацій
Дисертації
Перелік електронних версій підручників
Списки CD
Корисні посилання
Посилання на бібліотеки України
Наукометричні бази даних
Аспіранту, докторанту
Каталоги повнотекстових видань
Зооветеринарні ресурси
Портали - найбільші зібрання різних матеріалів
Організації, товариства, асоціації
Сайти зарубіжних ветеринарних університетів
Студенту-технологу
Міжнародні періодичні видання
Виставки
Віртуальні виставки
Періодичні видання
Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Надходження до фонду
Контакти
Новини
055663
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
Минулого тижня
У цьому місяці
У минулому місяці
Всі
19
26
120
55310
725
1246
55663

Ваш IP: 34.237.76.91
2019-09-19 03:09
Авторські права 2019 © Наукова бібліотека Харківської державної зооветеринарної академії. Усі права захищені.
Joomla! — безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU Загальна Публічна Ліцензія.
2006-2014 © Українська локалізація Joomla! Україна.